Сторінка фізінструктора

 

Інструктор з фізкультури радить:

Вам сниться якийсь приємний сон, вам легко та спокійно, не хочеться, щоб цей сон закінчувався. І тут бац… …звук будильника! Наступив ранок, що робити, потрібно вставати, а так не хочеться, тепле ліжко зовсім не хоче відпускати. Організм ще тільки прокидається, а вам ще потрібно встати, поснідати, потім підняти з ліжка дітей... а потім іти чи їхати до садочка, школи... роботи… А на роботі потрібно бути у формі!

Як це все зранку уявиш, аж жити не хочеться!

 

А що заважає з самого ранку забезпечити собі піднесений настрій та заряд енергії на весь день?

Елементарно Ватсоне, потрібно лише виділити зранку 20 хвилин на ранкову зарядку. Не відкрию Америки, сказавши, що ранкова зарядка дуже корисна, фізичні вправи збільшують кровообіг, дозволяючи м’язам, зв’язкам та сухожиллям отримати збільшену дозу поживних речовин. Варто лише почати рухатися, як сили одразу з’являться.

Також додам, що всі відговірки типу, що і так сил та настрою нема, а тут ще фізичні навантаження , що часу не вистачає, це лише твої лінощі. Зарядка і створена, щоб надати заряд сил та підняти настрій, а 20 хвилин, це не так вже й багато, коли по 3-4 години за комп’ютером сидиш.

 

Так як же почати робити ранкову зарядку?

 

По-перше дозволь організму остаточно прокинутися. Вмийтеся, відчуйте, що сон позаду і ви готові до фізичних вправ.

По-друге, починайте зарядку з легкої розминки. Нехай м’язи трохи розігріються, не варто одразу серйозно навантажуватися, щоб не перетворити ранкову зарядку на перевірку витривалості організму. Запевняю, нічого доброго з цього не вийде!

Для того щоб легше настроїтися, раджу ввімкнути вам якусь музику, так ви швидше увійдете у ритм та остаточно прокинетесь. Після розминки можете переходити до основних вправ.

Варіанти вправ для розминки

Повороти голови із сторони в сторону, кивання вверх-вниз, обертальні рухи головою.

Обертальні рухи кистями рук за та проти годинникової стрілки.

Обертальні рухи в ліктьових суглобах.

Розминка плечових суглобів. Обертальні рухи руками, вправа- плавання на спині, рухи плечима вперед-назад.

Нахили тулуба вперед-назад і в сторони. Оберти тазом по черзі в обидві сторони.

Ви можете підібрати собі вправи самостійно, ті, які подобаються вам найбільше, не забувайте  головна мета - підняти настрій та тонус, а не засинати під час вправ.

Варіанти вправ для основної частини

Для основної частини підійдуть звичайні силові вправи.

Присідання. Задіюють передні поверхні ніг (квадреципси) динамічно, а задні( біцепси стегон)- статично.

Віджимання від підлоги. Навантаження йде на всі штовхальні м’язи верху тіла: грудна клітина, трицепси, частично дельтавидні м’язи.

Качання пресу. Навантажуються м’язи живота та спини.

Після закінчення ранкової зарядки ви відчуєте легкість, бадьорість, ясність розуму, прилив сил та енергії, ви почнете день з чудового настрою та самопочуття. Хіба це не варто 20 хвилин, які ви щоранку можете вділити на ранкову зарядку?

 

 
КОРЕКЦІЙНО-ЛІКУВАЛЬНА ФІЗКУЛЬТУРА В ДОШКІЛЬНОМУ  ЗАКЛАДІ 
   
        З перших днів приходу у дитячий садок дітей потрібно привчати до правильної постави. Дитина з правильною поставою корпус і голову тримає прямо, плечі злегка відведені назад, живіт підтягнутий.            Постава, головним чином, визначається збоку. При цьому звертають увагу на положення голови, плечового пояса, конфігурацію грудної клітини, живота, спини, положення ніг, їхню форму, особливо на асиметричну деформацію та плоскостопість.          Лікувально-корекційна  гімнастика – кращий засіб для виправлення порушень постави. Спеціальні вправи сприяють випрямленню хребта і збільшенню його рухливості, розширенню грудної клітини, зміцненню м’язів плечового пояса і тулуба. Такі вправи включаються у ранкову гімнастику і в заняття корекційно-лікувальної фізкультури, поєднуються із загально розвиваючими вправами. Крім того, в перервах між заняттями з математики, малювання, ліплення діти виконують по 2-3 вправи 2 рази на день. Ці вправи необхідно поєднувати із загальнооздоровчими заходами – загартуванням,перебуванням на свіжому повітрі. 
 
Корекційна гімнастика при кіфозі ( сутулості )
1.  Вправа в присіді ( дитина повільно присідає, ковзаючи спиною по стінці).
2.  Підтягування, піднімаючись на носки.
3.  Нахили корпуса вперед з прогинанням спини.
4. Вправа «Ластівка» ( лежачи на животі, руки вздовж тулуба, відірвати ноги від підлоги).
5. Вправа «Човник» ( лежачи на животі, руки відвести назад, ноги відірвати від підлоги, погойдатися на животі).
6. Вправа «Рибка» ( лежачи на животі, руки в замок ззаду, відірвати ноги від підлоги).
7. Стоячи на колінах, руки ззаду в замок, відводити руки назад до зведення лопаток.
8.  Лежачи на животі, руки зігнуті в ліктях під підборіддям, підніматись на руках.           
       Щоб виробити правильну поставу, діти повинні відмовитись від ряду шкідливих звичок: не ходити з опущеною головою, не спати на одному боці, згорнувшись калачиком, не сидіти, низько схилившись над столом. Дітям, які мають сутулість, не рекомендується їздити на велосипеді. Бажані й корисні для них плавання, катання на ковзанах, лижах. 
 
Корекційна  гімнастика при сколіозі( боковому викривленні хребта)
1.    Підтягування рук вгору, пальці в замок.
2.    Нахили вперед з прогнутою спиною.
3.    Присідання з прямою спиною.
4.    Вправа «Човник» ( лежачи на животі, руки відвести назад,  ноги відірвати від підлоги, погойдатися на животі).
5.    Вправа «Велосипед» ( лежачи на спині, імітувати їзду на велосипеді).
6.    Вправа «Кішка» ( дитина, стоячи на колінах і спираючись  на руки, вигинає спину дугою).
7.    Вис на гімнастичній драбині обличчям до стінки.
8.    Лежачи на животі, витягуватись, тримаючись за гімнастичну драбину.
9.    Потягування, лежачи на спині та животі.
10. Вправа «Маятник»  ( погойдування тулуба ліворуч, праворуч).
11. Сидячи у позі «лотос» дотягнутися правим ліктем до лівого коліна і навпаки.
12. Лежачи на спині, розвести руки по підлозі, утворивши коло.         
          Потрібно наполегливо долати шкідливі звички дітей: стояти, спираючись на одну ногу, спати на одному боці, на високій подушці, носити портфель, сумку в одній руці, сидіти за столом, нахилившись в один бік. Таким дітям не рекомендується їздити на велосипеді, грати в ігри, які потребують тривалого стояння на одній нозі. Для них корисні плавання, веслування, катання на ковзанах, лижах. 
 
Корекційна гімнастика при лордозі ( сідлоподібна спина )      
       Спеціальні вправи при лордозі потрібні тільки хворим дітям. Корисні також плавання, веслування, катання на ковзанах та лижах.
1.    Підтягування рук вгору.
2.    Нахили вперед з захопленням руками гомілковостопних суглобів ( руки, ноги прямі).
3.    Вправа «Велосипед» ( лежачи на спині, імітувати їзду на велосипеді).
4.    Навперемінне згинання ніг в колінах з підтягуванням до голови.
5.    Лежачи на спині, руки за голову, піднімати прямі ноги вгору.
6.    Вис на гімнастичній драбині обличчям до стінки.
7.    Лежачи на спині, руки зігнуті в ліктях на рівні грудей, підніматись на лікті, голову опустивши вниз.
 
Корекційна  гімнастика при плоскостопості             
       При плоскостопості склепіння стопи надміру сплощене, опущене і в деяких випадках торкається підлоги, вся стопа видовжена, у середній частині розширена. Діти, у яких плоскостопість, швидко стомлюються при ходьбі, стоянні, часто відчувають біль у м’язах стопи і гомілки, нерідко у них виробляється неправильна постава і може виникнути викривлення не тільки ніг, а й хребта.            
       Своєчасне застосування спеціальної гімнастики для зміцнення м’язів склепіння стопи має важливе профілактичне значення. Ретельно дібрані вправи надають склепінню стопи правильного положення і сприяють загальному зміцненню нижніх кінцівок. Корекційні гімнастичні вправи виконують вранці і в другу половину дня після сну. Крім спеціальних вправ, при плоскостопості рекомендуються різні види лазіння (по гімнастичній стінці, драбині, канату), балансування, катання на лижах. Корисно робити на ніч прохолодні ванни для ніг ( + 16-20 *).            
        В окремих випадках використовують масаж стоп і гомілок. Взуття повинно бути на невисокому каблуку.
1.    Колові обертання стоп.
2.    Згинання, розгинання стоп.
3.    Захоплення дрібних предметів пальцями ніг.
4.    Ходьба та присідання на носках.
5.    Кочення стопами палиці (поперек). 
6.    Ходьба по палиці «ялинкою».
7.    Стійка та ходьба на зовнішніх сторонах стопи.
8.    Бокові повороти стоп.
9.    Ходьба на носках та п’ятках.
10. Стрибки на носках, просуваючись вперед.
11. Стрибки зі скакалкою.
 
 
 

Пам`ятка
для батьків щодо діагностики
порушень постави

http://im2-tub-ua.yandex.net/i?id=331166741-39-72&n=21

Шановні батьки! Дуже важливо уважно стежити за поставою вашої дитини, щоб завчасно попередити будь-які відхилення. Порушення постави ви можете визначити самостійно в домашніх умовах, оглянувши дитину в декількох позиціях.

Позиція № 1. Дитина стоїть прямо з опущеними руками вздовж тулуба спиною до вас. Ознаки здорової постави:

  • плечі дитини — на одному рівні;
  • кути лопаток — симетричні;
  • лінії овалів тіла [шиї, талії, грудної клітки) — симетричні;
  • тазові кістки і сідничні складки — на одному рівні;
  • хребет — рівний.

Позиція № 2. Дитина повільно нахиляє голову і поступово згинається, опускаючи руки до підлоги. Ознаки здорової постави:

  • симетрія тіла під час нахилів не порушується;
  • ділянки спини з посиленою або ослабленою мускулатурою — відсутні;
  • відрізки між виступами хребта — однакові;
  • викривлення хребта вліво чи вправо — відсутні.

Позиція № 3. Дитина, стоячи рівно, повертається до вас лівим, потім правим боком. Ознаки здорової постави:

  • всі частини тіла з обох боків — симетричні;
  • сутулість або деформація грудної клітки — відсутні.

Позиція № 4. Дитина лежить на рівній поверхні (підлога, ліжко) з витягнутими вздовж тіла руками. Ознаки здорової постави:

  • розміри правої і лівої стоп — однакові;
  • довжина ніг за співвідношенням притиснутих правої і лівої п'ят — однакова.

Якщо під час огляду дитини ви не помітили жодних викривлень хребта, асиметрії тіла і кінцівок, ознак плоскостопості, це вказує на здорову поставу вашої дитини.

Якщо ви виявили порушення симетрії тіла, викривлення хребта, плоскостопість, необхідно проконсультуватися у лікаря-ортопеда для визначення причин порушення постави і розроблення комплексу індивідуальних лікувальних та реабілітаційних заходів. До консультації з лікарем дитину необхідно звільнити від фізичних навантажень.

Лікування порушень постави має бути індивідуальним і, зазвичай, є тривалим — від 2-3 місяців до кількох років. З метою профілактики порушень постави бажано проводити огляд вашої дитини щомісяця.

 

                                 виноградные листья

  

«За допомогою фізичних вправ більша                        частина людей може обійтись

                 без   медицини»

                                                                                                 Джозеф Аддісон

                                                          

 
 
 

                                     

                                              Розвиток рухів

                                                                                                    Достатній рівень

 1.ходить,обходячи предмети, приставним кроком вперед, у боки, виконує імітаційні види ходьби;

 2.переступає через перешкоди висотою до 25-30 см., з обруча в обруч, ходить по лаві, колоді, повільно

 кружляє на місці;

 3.біг у середньому темпі 20-30 сек., у повільному- 30-50 сек.;

 4.лазить приставним кроком по драбині, похилій дошці, гімнастичній стінці довільним способом;

 5.кидає м’яч на дальність, в горизонтальну ціль;

 6.перестрибує через лінію, через дві паралельні (відстань 10-30 см.), стрибає в довжину з місця,

 зістрибує з предметів заввишки 10-15 см.

                                                                                         Середній рівень

 1.пересувається звичайною ходьбою по колу, "ланцюжком”, ходить з однолітками парою, переходить

 від ходьби до бігу та навпаки;

 2.може ходити по доріжці довжиною 2-3м. та шириною 20-30 см.;

 3.біжить до дорослого і від нього, за предметами, біжить за дорослим до 10 м., вміє бігти в різних

 напрямках, не наштовхуючись на інших;

 4. перелізає через колоду, лаву, проповзає в упорі на колінах до 3-5 м., підлізає під мотузку, дугу

 (заввишки 30-40 см.), пролізає в обруч;

 5.здатний котити м’яч двома та однією рукою, прокочує м’яч під дугою, збиває предмети, кидає м’яч

 вперед двома руками (знизу, від грудей, з-за голови);

 6.вміє підстрибувати на двох ногах (на місці, з просуванням уперед)

                                                                                           Низький рівень

 1.має певні труднощі під час переходу від ходьби до бігу;

 2.ходить по доріжці тільки з допомогою дорослого;

 3.не може кинути м’яч, потребує постійної допомоги;

 4.відмовляється виконувати інструкції дорослого.

                                        

 

Гартування

Красивые девочки на аву

 

     Діти повинні проводити на свіжому повітрі якомога більше часу, щоб бути здоровими і міцними. 
     У літній час діти можуть знаходиться більше 6 годин в день на вулиці, а в осінній і зимовий час діти мають бути на повітрі не менше 4 годин. Кращий час для прогулянок з дітьми - між сніданком і обідом (2-2 1/2 години) і після денного сну, до вечері (1 1/2-2 години). У люті морози тривалість прогулянок дещо скорочується.
     Причиною відміни прогулянки для здорової дитини можуть бути виняткові обставини: проливний дощ, великий мороз з сильним вітром.
     На досвіді роботи дитячих садів встановлено, що діти дошкільного віку, привчені до щоденних прогулянок, можуть гуляти і при температурі 20-25° морозу, якщо немає сильного вітру і якщо вони одягнені відповідно до погоди.
     На прогулянку в холодні зимові дні діти повинні виходити в теплому пальті, шапці з навушниками і теплих рукавичках. 
    Час від часу корисно здійснювати з дітьми триваліші прогулянки, поступово збільшуючи відстань - для молодших до 15-20 хвилин ходьби, для більш старших - до 30 хвилин, з невеликими зупинками на 1-2 хвилини під час шляху.

забавные малыши

 

     Що може бути корисніше для дитини, ніж фізкультура на свіжому повітрі! Крім закаляючого ефекту, фітнес на прогулянці зміцнює дитячі м'язи і суставчики, оздоровлює сердечко і дихальну систему, зменшує сприйнятливість до вірусів. Та й мамі теж корисно розім'ятися разом з малюком! 
     Ловимо м'ячик.
     Підійде будь-який - гумовий, надувний, тенісний, футбольний. Підкидайте його вгору, а дитина повинна підбігти і зловити. Не думайте, що це просто зробити! Регулюйте висоту кидка. Якщо малюк справляється легко, пускайте м'яч нижче. Дитина із задоволенням побігає, проявить спритність, навчиться розраховувати руху. Тільки дивіться, щоб не втомилася: давайте відпочити! 
     Переправа.
     Намітьте стартову лінію і фініш, а між ними проведіть риску. Вручіть дитині дві дощечки - одну під ноги, а іншу в руки. Нехай з їх допомогою пройде задану відстань. Головна умова: на землю ступати не можна, потрібно обов'язково підкласти дощечку! Тут і нахили, і повороти - повний комплекс дитячої гімнастики! З трирічним малюком не варто грати на швидкість, а з малюком 4-5 років мама може позмагатися! 
     Вірьовочка.
     Прокресліть лінію на асфальті або просто покладіть на землю мотузочку. Дитина повинна пройти по ній, не відхиляючись убік. Є інші варіанти: ручки по мотузці, ніжки - осторонь, і навпаки. Тільки потім потрібно буде обов'язково протерти дитячі долоньки гігієнічної серветкою!

 

     Гартування дітей потрібне для того, щоб підвищити їх стійкість до дії низьких і високих температур повітря і за рахунок цього запобігти частим захворюванням.
     При гартуванні дітей слід дотримуватися таких основних принципів: 
- проводити гартуючі процедури систематично, 
 - збільшувати час дії гартуючого чинника поступово, 
 - враховувати настрій дитини і проводити процедури у формі гри, 
 - починати гартування у будь-якому віці, 
 - ніколи не виконувати процедури, якщо малюк замерзнув, 
 - уникати сильних подразників: тривалої дії холодної води або дуже низьких температур повітря, а також перегрівання на сонце, 
 - правильно підбирати одяг і взуття : вони повинна відповідати температурі навколишнього повітря і бути з натуральних тканин і матеріалів, 
 - гартуватися усією сім'єю, 
 - гартуючі процедури поєднувати з фізичними вправами і масажем, 
 - в приміщенні, де знаходиться дитина, ніколи не палити.

 

    Найліпшим проявом батьківської турботи є спрямування зна­чних зусиль на формування міцного здоров'я дитини. Так що ж робити, щоб дошкільник зростав здоровим? Зміцненню імунітету сприяє загартовування, яке відбувається у різні способи, зокрема:

  • прогулянки на свіжому повітрі за будь-якої погоди;
  • провітрювання дитячої кімнати та спальні;
  • обливання;
  • обтирання;
  • вмивання прохолодною водою.
    У загартуванні можна використовувати природні чинники, які посилюють позитивний вплив фізичних вправ і сприяють зміцненню організму дитини. Під час такого загартування батькам, вихователям та медичним працівникам слід уважного спостерігати за дитиною.
    Загартовувати - це означає систематично, багаторазово, дозо­вано впливати на організм тими чинниками, що часто спричиняють хвороби. Наприклад, досягати нормального протікання всіх фізіоло­гічних процесів дитячого організму за будь-яких змін температури.
    Головне завдання батьків у процесі загартування - створюва­ти для дитини не «тепличні» умови, а такі, що дадуть їй змогу зміц­нити вроджені захисні сили організму.
 

 

 

    Проводити процедури загартування необтяжливо і просто, якщо ввести їх до розпорядку дня. У разі регулярного проведення таких процедур сформовані батьками навички поступово перетво­ряться на спосіб життя дитини.
    Загартовування треба починати лише тоді, коли дитина здоро­ва, і ліпше за все з настанням теплої пори року. Першим етапом має стати загартування організму під час щоденних гігієнічних про­цедур. Умиватися дитина має без сорочки. Так вона має змогу вими­ти шию і верхню частину грудей і потім насухо витертися рушником.
    Перебуваючи вдома, важливо стежити за температурним режимом. Температура повітря в кімнаті не  має перевищувати +18...+20 °С, а вода для умивання - не вище ніж +17 °С. Провітрюва­ти кімнату слід не менше ніж 4-5 разів на день. Єдине попередження - уникати протягів, аби запобігти застуді. Якщо в кімнаті протяг, то дитина має перебувати в іншому місці.
    Загартовування водою слід проводити поступово - через кожні 5-7 днів знижувати температуру води на 1 °С, водночас уважно стежи­ти за самопочуттям дитини і швидкістю її зігрівання після процедури.
    Іноді потрібно тимчасово припиняти гартувальні процедури, зо­крема у зв'язку з хворобою дитини. Після одужання їх потрібно від­новити, проте продовжувати за температури води не нижче за +23 °С і меншої тривалості самої процедури.
 

    Про те, як правильно загартовувати дитину, варто порадитися з педіатром. Знаючи особливості розвитку дитини, він може дати конкретні рекомендації. Розглянемо найбільш поширені способи за­гартування.
    Одяг дитини необхідно добирати відповідно до погодних умов і рівня її фізичної активності. Через високу рухову активність діти менше мерзнуть ніж дорослі. Одяг має бути з натуральних тканин, щоб дитина не пітніла.
    Завжди можна взяти з собою на прогулянку запасні речі, в які вдягнути дитину, якщо похолоднішає.
    Удома треба одягати дитину так само, як дорослого. Якщо в помеш­канні тепло, досить трусиків і майки. Ходити вдома найліпше босоніж, але не по підлогах із кахелю чи ламінату, застеленому на бетонну пли­ту. У такому випадку необхідно одягати шкарпетки чи взувати капці.
    Важливим способом загартовування є прогулянки на свіжому повітрі. Уже з перших днів життя дитині необхідно хоча б декілька годин перебувати надворі.
    Вплив сонячного проміння — головне джерело вітаміну D, який у свою чергу відповідає за правильний ріст дитини. Тому варто яко­мога більше вільного часу проводити на свіжому повітрі, тим більше в теплу пору року. Улітку можна поставити на балконі або біля бу­динку басейн, у якому дитина плескатиметься.
    Також потрібно якнайчастіше виїжджати на природу: до лісу, річки, моря.
    Повітряні ванни - це ефективний спосіб загартування, який проводять у будь-яку пору року в приміщенні за температури +16 °С..+18 °С. При цьому дитину одягають лише в білизну.
    Приймати повітряні ванни починають за температури +18 °С й тривалості 5-10 хв. Протягом подальших десяти днів тривалість повітряних ванн поступово збільшують до 20 хв., а потім знижують температуру в кімнаті на 1 °С кожні 5 днів. Лише вже загартовані діти можуть приймати повітряні ванни за температури +10...+12 °С. У весняний і літній періоди повітряні ванни приймають надворі.
    Дуже корисною для організму дитини є ходьба босоніж. Улітку на свіжому повітрі можна ходити по траві, піску, гальці тощо. У приміщен­ні ж доцільно застосовувати загартувальний комплекс «соляна доріж­ка». Розпочинається «соляна доріжка» резиновим килимком з висту­пами, на якому дошкільник стрибає. Це активізує рефлекторні точки стопи, що позитивно вливає на імунітет. Потім дитина ходить босоніж: по махрових рушниках, змочених у розчині морської чи кам'яної солі. Далі дитина йде, витираючи ноги від солі, змоченим прісною водою рушником. Останній етап «соляної доріжки» — прогулянка сухим руш­ником. Після закінчення вправи дитина має одягти сухі шкарпетки.
    Запорукою міцного здоров'я є водне загартовування. Корисно в кін­ці кожного купання обливати дитину водою, на декілька градусів холод­нішою, ніж була під час купання. Поступове зниження температури водії поліпшує тонус її м'язів і підвищує імунітет. Для поліпшення кровообі­гу, стимулювання обміну речовин і заспокоєння нервової системи у воду можна додавати багату на мікроелементи морську сіль або відвари трав.
    Слід зазначити, що загартовування водою слід починати в теплу пору року, щоб до осені організм дитини вже був добре загартований.
    Для дітей, які часто страждають на нежить і кашель, підго­товкою до водних процедур є сухі розтирання тіла жорсткою волоха­тою рукавичкою до почервоніння шкіри.
    Проводити розтирання слід одразу після ранкової гімнастики. Через два тижні регулярних розтирань можна перейти до вологих обтирань. Рукавичку потрібно змочити водою за температури +30 °С, віджати і швидко обтерти груди і живіт дитини, а потім витерти їх махровим рушником. Так само розтерти спину, потім - руки і ноги.
    Кожні 5-7 днів температуру води знижують на 1 °С, доки вона не буде +15 °С. Якщо дотик вологою рукавичкою дитині неприєм­ний, можна не знижувати температуру води, а залишити на позначці +20 °С. Такі обтирання потрібно проводити впродовж року.
    Простим і доступним способом підвищення імунітету є спеці­альний гартувальний масаж, що проводять у чотири етапи:

 

Тиждень

Засоби для розтирання дитини

Перший

Суха рукавиця

Другий

Волога рукавиця, змочена в теплій воді

Третій

Волога рукавиця, змочена водою нижчої температури

Четвертий

Масажна щітка

 

 

 

 

 

 

   

 

     Темп зниження температури і застосування масажної щітки ви­значають відповідно до реакції дитини на процедуру.
    Після кожної процедури дитина вдягає суху білизну.
    Якщо дитині не до вподоби обливання водою з голови до ніг, то необхідно привчати до цієї процедури поступово: спочатку облива­ти прохолодною водою лише ніжки, потім - по пояс. Коли такі про­цедури стануть звичними, час переходити і до повного обливання. Загалом обливання проводять так: піввідра води виливають на одне плече дитини і стільки ж на інше. Можна також застосовувати  душ. Температуру води спочатку встановлюють +33...+32 °С, а че­рез 5-7 днів знижують на 1 С°, поступово доводячи до +20 °С. Після обливання тіло дитини розтирають до почервоніння шкіри.
    Одним із найліпших способів загартування є купання. Починати купання дітей слід за температури води не менше ніж +18 °С. Перших 2-3 купання дуже короткі: достатньо лише увійти у воду і пірнути 2-3 рази. Після купання слід добре розтерти тіло дитини рушником.
    Наступного разу тривалість перебування дитини у воді зростає до п'яти хвилин. Потім час купання слід поступово довести до два­дцяти хвилин.
    Якщо у воді або після виходу з неї дитині холодно, у неї «гусяча шкіра», посиніння губ і тремтіння, то купання було занадто тривалим.
    Для щоденного миття ніг холодною водою в таз наливають воду, дитина опускає туди ноги по щиколотку і топчеться 2-5 хви­лин. Після цього насухо витирає ноги. Спочатку температура води становить + 34...+35 °С. Через 3-5 днів слід знизити температуру на 1-2 °С, доводячи її до +15 °С і навіть до +10 °С. Під час миття ніг по­трібно стежити за тим, щоб дитині не було холодно. Після ванни ре­тельно розтирають ноги рушником.
    Ці процедури мають бути щоденними. Якщо дитина захворіла, їх проведення тимчасово припиняють, а після одужання - розпочи­нають систематичне проведення процедури з теплішої води.
 

    Якщо дитина захворіла чи погано почувається, то загартову­вання слід припинити, незалежно від способу його проведення. Це загальне правило загартування, проте існують і специфічні проти­показання до деяких процедур. Зокрема повітряні ванни не прово­дять за сильного вітру і несприятливої погоди. Якщо дитина трем­тить, у неї «гусяча шкіра» тощо, то процедури слід припинити.
     Протипоказаннями для прийняття сонячних ванн є:
  • температура повітря вище +30 °С;
  • усі форми диспепсії;
  • кишкові інфекційні захворювання;
  • гострі запальні захворювання.
    Можливість прийняття сонячних ванн при туберкульозі легень вирішує лікар залежно від перебігу хвороби і стану хворого.
    Купатися та плавати в басейнах та у відкритих водоймах заборонено у разі епілепсії або епілептичного синдрому, захворю­вання нирок, активної форми туберкульозу. Також не дозволяють купатися дітям з підвищеною температурою тіла та з гострими за­хворюваннями шлунково-кишкового тракту.
    Розпочавши загартування дитини, не варто чекати дуже швид­кого результату. Лише систематичне проведення процедур зміцнить її здоров'я.

 

Наостанок слід наголосити, що процедури загартування мають викликати у дитини приємні відчуття, тому дуже важливо знайти до дитини індивідуальний підхід.
 
     Матеріали використані з «Спеціалізованого журналу медична сестра дошкільного закладу» № 4 за 2013 рік 
 

 

 

     Основні чинники гартування - природні і доступні "Сонце. Повітря і Вода". Починати гартування дітей можна  з першого місяця життя після огляду малюка лікарем-педіатром.
     "Холодний тазок"

красивые Анимации, анимашки Дети бесплатно, без регистрации, без смсНалийте в таз холодну воду з температурою не вище +12С і облийте ступні дитини, що стоїть у ванні. Попросіть дитину потопати ніжками, поки стікає вода. Отвір для стоку води має бути відкритим. Промокніть ноги рушником. У перший день тривалість ходьби  - 1 хвилина, щодня додавайте по 1 хвилині, доводячи до 5 хв.                                                                                                                                                                            

     Пам'ятаєте! Краще проводити гартування впродовж 1 хвилини у хорошому настрої дитини, чим 5 хвилин з капризами.

     "Холодний рушник" 
     Якщо дитині не подобається обливання холодною водою, постеліть у ванні рушник, змочений холодною водою ( 12 С). Попросите дитину потопати ніжками (не стояти!) на нім впродовж 1хвилини  (уранці і на ніч). Витріть дитині ноги, не розтираючи, а промокаючи рушником.
     "Контрастний душ" 
     Дитина увечері купається у ванні. Нехай вона зігріється в теплій воді. А потім скажіть їй: "Давай ми з тобою влаштуємо холодний дощик або побігаємо по калюжах". Ви відкриваєте холодну воду, і дитина підставляє воді свої п'яти і долоньки.
     Якщо дитина боїться дії холодного душа, то можна спочатку поставити тазок з холодною водою і сказати: "А ну, давай з тобою по калюжах побігаємо"!
      І ось з теплої ванни - в холодний таз (чи "під дощик"), а потім - знову у ванну. І так не менше трьох разів. Після процедури укутайте дитину в тепле простирадло не витираючи, а промокайте воду, потім одягніть дитину для сну і покладіть в ліжко.

 

     Ще один спосіб загартування - це прогулянки босоніж. 
     Ходіння босоніж не лише загартовує, але і стимулює нервові закінчення, що знаходяться на стопі, позитивно впливає на роботу внутрішніх органів.  На думку деяких фахівців, підошви ніг - це своєрідний розподільний щит з 72 тис. нервових закінчень, через який можна  підключитися  до будь-якого органу - головного мозку, легких і верхніх дихальних шляхів, печінки і бруньок, ендокринним залозам та ін. органам.
     Як і коли краще зайнятися ходінням босоніж?
     Зрозуміло, взимку, в холоди починати привчати дитину до подібного не слід, але навесні або літом, малюк цілком може бігати босоніж по підлозі будинку, а ще краще - по зеленій траві. 
Дитина повинна регулярно ходити босоніж, справжній гартуючий  ефект настає лише після тривалих систематичних тренуваннях.