Доктор радить, консультує, інформує

Медично - педагогічний контроль за фізичним вихованням

Загальна щільність заняття( пояснення педагога, показ, виконання вправ дітьми ) При визначенні загальної щільності заняття підсумовують час, затрачений на всі види діяльності, крім часу простою, і обчислюють відсоткове відношення їхньої суми до загальної тривалості заняття.

Загальна щільність - це раціонально використаний час * 100 : тривалість заняття

Наприклад, заняття тривало 30 хв, з них 27 хв використано раціонально. Загальна щільність заняття становить 27 хв • 100/30 = 90%. Норма загальної щільності занять з фізичної культури у залі - 80 - 90 %, на вулиці - 90 - 95%.

Моторна щільність заняття(відображає руховий компонент заняття з фізичної кулбтури). Моторна щільність визначається відношенням часу, затраченого на безпосереднє виконання вправ, до всього часу заняття %. Це один з об’єктивних критеріїв ефективності заняття, зокрема, його впливу на комплексне розв’язання оздоровчих, освітніх та виховних завдань.

Моторна щільність - це час, затрачений на рухи * 100 : тривалість заняття.

Наприклад, тривалість заняття 35 хв., діти виконували загальнорозвиваючі вправи, основні рухи, брали участь у рухливій грі та ін. – 26 хв.

Моторна щільність даного заняття становить 26 • 100 : 35 = 74%

Оптимальною моторною щільністю занять з фізичної культури слід вважати для дітей першої та другої молодших груп – 60-65%, середньої – 65-70%, старшої – 70-80% .

Пульс - показник зміни реакції серцево-судинної системи на фізичні навантаження дітей. Медичний працівник на занятті з фізичної культури веде підрахунок пульсу одного або двох дітей (з основної медичної групи). Підрахунок пульсу проводиться протягом 10 с (потім цей показник множать на 6 і отримують кількість ударів пульсу за хвилину). Пульс підраховують шість разів: перед початком заняття, після підготовчої частини (виконання загальнорозвиваючих вправ), після виконання основних рухів, рухливої гри, після заключної частини та через 3-4 хв після заняття (у відновному періоді).

Показником правильної побудови заняття є поступове підвищення частоти пульсу від вихідних даних на 15-20% у першій половині підготовчої частини, після виконання загальнорозвиваючих вправ на 35-45%, після основних рухів на 50-60%, відразу після гри великої рухливості на 70-90% (що досягається також високим емоційним тонусом дітей). У заключній частині частота пульсу знижується і перевищує вихідні дані на 5-10%, через 3-4 хв після заняття пульс знижується до вихідних даних. Для забезпечення тренувального ефекту на заняттях з фізичної культури середній рівень частоти пульсу для дітей 3-4 років повинен складати 130-140 ударів за хвилину, для дітей 5-6 років – 150 ударів за хвилину (Ю.П. Змановський, Г.П. Юрко). Середній рівень частоти серцевих скорочень визначається шляхом сумування даних частоти пульсу після підготовчої частини, виконання основних рухів, рухливої гри, заключної частини і ділення цієї суми на 4.

ПАМ'ЯТКА Профілактика дитячого травматизму

Травма — це тілесне ушкодження внаслідок дії зовнішніх чинників. Ушкодження, що часто трапляються у дітей різного віку, називають дитячим травматизмом. Найпоширенішими видами травматизму серед дітей до семи років є побутовий, вуличний і транспортний.

Побутовий травматизм

Постійно турбуйтеся про безпеку дитини вдома. Систематично виховуйте в дитині обачливість і обережність.

Поясніть, що особливо обережним слід бути з вогнем і під час використання електричних приладів.

Застерігайте дитину від пустощів на балконах і драбинах, аби уникнути забиття та падіння з висоти.

Не відчиняйте вікна навстіж у приміщенні, де перебуває дитина.

Не допускайте дитину до газової або електричної плити під час приготування їжі, аби уберегти її від термічних опіків.

Зберігайте в недоступних для дитини місцях шкідливі речовини, щоб запобігти отруєнням, опікам стравоходу та органів дихання дитини.

Не залишайте в доступному для дітей місці голки, цвяхи, леза бритв та інші гострі предмети, щоб дитина не завдала собі шкоди.

Облаштуйте власне помешкання та ігрову зону так, аби максимально уберегти дитину від падіння та забиття.

Позбавтеся несправних електроприладів та ізолюйте проводи та розетки.

Поясніть дитині, що вставляти в розетки шпильки, цвяхи, ножиці тощо небезпечно для життя.

Вуличний травматизм

Привчіть дитину бути обережною на сходах і під час підйому та спуску міцно триматися за поручні.

Поясніть дитині, що під час ігор з іншими дітьми слід поводитися чемно: не штовхати інших, не кидатися піском тощо.

Не дозволяйте дитині залазити високо на дерева, драбини, споруди, щоб уберегти її від падіння з висоти.

Поінформуйте дитину, що всі каналізаційні люки, підвали та канави слід оминати.

Не грайте з дітьми на необладнаних або пошкоджених дитячих майданчиках.

Перевіряйте гойдалки та спортивні снаряди на дитячих майданчиках і в парках відпочинку на справність перед катанням чи тренуванням.

Оминайте ділянки, де проводять ремонтні роботи.

Розкажіть дитині, що ходити під балконами будівель небезпечно через можливість падіння предметів, бурульок тощо.

Транспортний травматизм

Навчайте дитину правилам дорожнього руху з раннього віку і постійно зміцнюйте ці знання.

Не залишайте дітей без догляду на подвір'ї, на вулицях з інтенсивним рухом транспорту.

Стежте уважно за дітьми під час їхнього катання на велосипедах, самокатах, санках, роликах тощо.

Забороняйте дітям кататися на велосипедах, самокатах, скейтах тощо на проїжджій частині дороги та мостах.

Подавайте позитивний приклад дитині бездоганним дотриманням правил дорожнього руху.

Переходьте дорогу лише по пішохідному переходу і в спеціально призначених місцях, тримаючи дитину за руку.

Звертайте увагу дитини на інтенсивність вуличного руху, світлофори, пішохідні переходи, сигнал «Стережись автомобіля».

Пояснюйте дитині правила поведінки на дорозі під час кожного перебування на вулиці.

Привчіть дитину ходити лише по тротуарах з правого боку дороги, а в тих місцях, де тротуарів немає, йти з лівого боку дороги назустріч транспорту.

Не перетворюйте турботу про дитину на безперервні заборони та обмеження, щоб не образити її і не викликати зворотної реакції.

Контроль за організацією харчування

Медична сестра дошкільного навчального закладу відповідно до законодавства здійснює постійний контроль за організацією харчування, у тому числі за безпекою харчових продуктів та готових страв; умовами та строками їх зберігання і реалізації, технологією приготування страв; виконанням норм харчування тощо. При організації харчування медичний персонал керується насамперед Інструкцією з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах (наказ МОН, МОЗ від 17 квітня 2006 р. № 298/227) та порядком організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах (наказ МОН, МОЗ від 1 червня 2005 р. № 242/329).

КОНСУЛЬТУЄ МЕДСЕСТРА: "ЩО ТАКЕ "ВІТРЯНКА"?"

Будьте здорові

В нашому дошкільному закладі медична сестра:

надає первинну медичну допомогу дітям, які звертаються з різними скаргами;
регулярно проводить зважування і вимірювання зросту дітей з відповідним записом в індивідуальні картки;
організовує обстеження і огляд дітей лікарями;
проводить профілактичні щеплення дітям згідно плану;
щоденно оглядає дітей на виявлення педикульозу та організовує огляд дітей на гельмінти;
контролює виконання санітарно-епідеміологічного режиму в дошкільній установі та виконання повітряного і питного режимів, харчування дітей по групах;
контролює своєчасне проходження медоглядів працівниками закладу;
разом з лікарем і методистом розробляє систему загартування дітей, контролює проведення такої роботи в групах;
проводить аналіз захворюваності дітей, накреслює шляхи усунення причин захворюваності дітей.

Обережно, вітряна віспа!

Вітряна віспа посідає в Україні друге місце за поширеністю після гострих респіраторних захворювань.

ДОСЬЄ НА ВІТРЯНКУ

Чим викликана? Збудник вітрянки — один із варіантів вірусу герпесу під назвою Варіцелла Зостер. Це один із найзаразливіших вірусів у природі. Якщо в колективі захворює хтось один, ймовірність того, що перехворіють всі інші, близько 95% (правда, це не стосується тих, хто хворів на вітрянку раніше). При цьому вірус може перелітати не тільки з однієї кімнати в іншу, але і з одного поверху на іншій.

Хто частіше хворіє? Частіше хворіють діти, але дорослі теж, причому у них хвороба завжди проходить важче.

Джерело інфекції. Хворий на вітрянку. Причому він може стати заразливим вже за кілька днів до висипу (цей період ніяк не можна побачити) і бути ним ще протягом п`яти днів з моменту появи останньої бульбашки. Окрім хворого на вітрянку, джерелом може бути людина, що страждає через оперізувальний лишай (на момент висипу). Це захворювання викликається тим же вірусом, що й вітрянка.

Як заражаються? Вдихаючи заражене хворим повітря.

Прояви. Хвороба починається з появи бульбашок (схожі на краплі води, оточені вузьким рожево-червоним обідком, нерідко зудять), слабкості і підвищення температури. Ступінь підвищення температури відображає важкість стану. Висипи спочатку з’являються на спині, грудях, животі, голові, а потім на кінцівці. Коли висипів стає багато, температура значно підвищується, посилюється свербіння, з`являються проблеми з їжею і питтям, кашель — адже висип є не лише на шкірі, але і на слизистих оболонках порожнини рота і дихальних шляхів. Це може тривати декілька днів. Після кризи хвороба починає втихати.

Імунітет. Найчастіше після вітрянки виникає довічний імунітет, але приблизно в одному випадку зі 100 бувають повторні захворювання.

Наслідки. Після хвороби залишається візитна картка вітряної віспи — поодинокі рубчики на місці бульбашок, що лопнули. Вони зберігаються досить довго (що старша людина і що важчий перебіг хвороби — то довше) і повністю проходять лише через кілька місяців, а іноді залишаються на все життя (наприклад, якщо їх роздряпати). Крім того, людина стає довічним носієм вірусу герпесу, він зберігається в клітинах нервової тканини і при зниженні захисних сил організму, стресах, може виявитися у вигляді оперізувального лишаю.

ЯК ЛІКУВАТИ?

Вдома чи в лікарні? Госпіталізувати хворого потрібно тільки при важкому перебігу вітрянки (якщо навколо бульбашок утворюються глибокі виразки; якщо в бульбашках замість "води" — кров або гній), в інших випадках лікуватися можна й удома. Якщо хтось із близьких не хворів, ізолювати хворого вже пізно, всі обов`язково перехворіють.

Режим. Дотримуйтесь постільного режиму (сили потрібно берегти). Пам`ятайте, що свербіння підсилює пітливість, тому забезпечте прохолодне вологе повітря.

Дієта. Вживайте тільки легку їжу — каші, вермішель, картоплю, молоко, печені яблука і проварені овочі. Вживання білкових і жирних продуктів обмежте — вони важко перетравлюються. Більше пийте — компоти, фруктовий чай.

Процедури. Щоб бульбашки швидше підсихали і щоб не занести в них інфекцію, змащуйте їх розчином зеленки. Зверху по зеленці змащуйте бульбашки маззю, що містить ацикловір, — вона вбиває вірус. Діткам потрібно підстригати нігті, щоб вони не роздряпували рани до крові (з нігтями туди легше занести інфекцію).

Пігулки. Дорослим і дітям, у яких вітрянка протікає важко, лікарі призначають протигерпетичні препарати (у пігулках). Вживайте жарознижуючі засоби, заздалегідь вивчивши їх інструкцію: вони можуть бути вам протипоказані. Наприклад, при вітрянці у жодному випадку не можна вживати аспірин — висока ймовірність ускладнень із боку печінки. Від свербіння врятують протиалергічні препарати. Про те, які і у якій кількості їх вживати, проконсультуйтеся у лікаря.

ПРОФІЛАКТИКА

Ізоляція. Всі, хто спілкувався з хворим, мають бути ізольовані на 21 день. Хворим повертатися в колектив можна не раніше, ніж через 5 днів після появи останнього елементу висипу.

Протяги. Вірус боїться провітрювання, тому частіше провітрюйте приміщення.

Прибирання. Часте вологе прибирання не зашкодить, та ніякого впливу на ймовірність розповсюдження вірусу не зробить.

Шановні батьки! Звертаємось до вас з проханням слідкувати за реальним станом здоров’я дітей. Вживати профілактичні засоби, порадившись з лікарем. У разі захворюваності дитини - вчасно звертатись до дільничого лікаря. З метою профілактики захворюваності дітей на гострі респіраторні захворювання та грип у дошкільному навчальному закладі проводяться заходи:

/Files/13315758082116537116_2.png

1. Контроль за реальним станом здоров’я дітей.

2. Контроль за виконанням режиму дня дошкільного навчального закладу.

3. Контроль за якістю прибирання в приміщеннях закладу.

4. Контроль за режимом провітрювання в групових приміщеннях.

5. Щоденна ранкова гімнастика.

6. Заняття з фізичної культури згідно розкладу занять.

7. Дотримання рухового режиму – чергування рухливих та малорухливих ігор протягом дня.

8. Дотримання послідовності під час одягання дітей на вулицю.

9. Перебування дітей на свіжому повітрі з урахуванням погодних умов та одягу дітей.

10. Вживання фітонцидів (цибуля, часник) .

11. Вживання кисломолочних продуктів .

Дії медичного персоналу дитячого садка:

- Лікар-педіатр прослуховує дитини.

- Дізнайтеся яка реакція може бути на ту чи іншу щеплення;

З точки зору медицини, віддавати дитину в дитячий дошкільний заклад треба або в 3 місяці (як це відбувалося 30 років тому, коли мами майже відразу виходили на роботу), або в 4,5 роки. На перший варіант навряд чи хто-небудь сьогодні погодиться. Тому розберемо другий варіант, який є кращим.

У чому, власне, головна небезпека?У зануренні вашої домашньої дитини в агресивне вірусно-мікробне середовище, яке, до того ж, кожні 3-4 тижні оновлюється. Для того, щоб протистояти цьому середовищу, потрібно мати добре працюючу імунну систему, яка дозріває більш-менш до зазначеного терміну.

Крім цього (і це дуже важливо) дитина до цього часу дозріває для психологічної роботи з нею – ви можете переконати її в необхідності вашого вчинку, та й вона сама тягнеться до однолітків, шукає спілкування. Дитячий сад швидше стане для неї джерелом позитивних емоцій, що саме по собі сприяє боротьбі з інфекцією.Дитина постійно плаче, знаходиться в стані стресу від розлуки з батьками – відмінна здобич для вірусів і мікробів.

Але чи можна що-небудь зробити, якщо необхідно віддати дитину в дитячий заклад раніше? Думаю, що так.

У першу чергу хочеться сказати про загартовування. Адже тривале перебування дитини на свіжому повітрі, чисте і прохолодне повітря в кімнатах, бігання босоніж по підлозі і т. д. – повинні увійти в життя вашої дитини якомога раніше, тим більше якщо ви заздалегідь знаєте, що їй належить рано піти в дитячу установу.

Ще одна важлива деталь – привчайте, наскільки можливо, свою дитину до контактів з іншими дітьми (запрошуйте їх у гості, спілкуйтеся на дитячих майданчиках і т.д.). Малюк отримує психологічний досвід – і одночасно тренується його імунна система.

Нарешті, існує і медикаментозний метод зміцнення імунітету, своєрідні щеплення проти вірусів і мікробів, найчастіше викликають респіраторно-вірусні захворювання – головний бич дітей, що пішли в дитячий заклад. До таких препаратів відноситься, наприклад, Рибомуніл, IRS-19 та ряд інших.

Головна особливість цих препаратів полягає в тому, що вони містять ДНК мікробів і вірусів та їх оболонок, що викликають утворення як негайного, так і відстроченого імунітету. На відміну від багатьох інших імуномодуляторів подібні препарати нешкідливі, тому що підвищують опірність організму до вірусів і мікробів природним чином.

Існують і інші маленькі хитрощі промивання носоглотки дитини 0,85-1% розчином кухонної солі після приходу з дитячого закладу, змазування зовнішніх відділів носових ходів оксоліновою мазю, вітамінізація організму.

І ще одне. Якщо дитина все-таки захворіла, не тримайте її у будинку 3-4 тижні. Досить кількох днів. Адже за місяць в дитячому колективі з’являться вже інші віруси і мікроби, перед якими ваша дитина беззахисна, і можливий новий спалах хвороби.

Однак якщо респіраторні захворювання протікають важко, ускладнюються астматичним синдромом, якщо загострюються хронічні захворювання, подумайте, чи варте відвідування дитячого садка, подальших проблем зі здоров’ям.

ЩЕПЛЕННЯ: ЗА ТА ПРОТИ

Без довідки про щеплення вашу дитину не мають права прийняти в дитячий садок, санаторій або школу, але ви можете зробити все, щоб вакцинація принесла користь і не пошкодила здоров'ю.

Щеплення призначені для того, щоб сформувати імунітет проти хвороби - навчити організм «запам'ятовувати» віруси і виробляти проти них спеціальні антитіла. Відбувається те ж саме, як ніби дитина в дуже легкій формі заразилася і видужала. На жаль, активний імунітет зберігається не назавжди, і щеплення потрібно повторювати - робити ревакцинації.

Напевно, ви чули, що інколи вакцинації дають негативні результати. Після щеплення дитина відчуває слабкість, розбитість, ломоту в кістках, головний біль, у неї піднімається температура.

Тому перш, ніж зробити щеплення, необхідно вжити всі заходи безпеки: проконсультуватися у лікаря-імунолога і педіатра, поспостерігати за станом дитини, вибрати оптимальний час.

Якщо у дитини проблеми з імунним статусом - вона хворіє 10-12 разів на рік, організм може невірно відреагувати на вакцинацію. У кращому випадку, імунітет її просто не «запам'ятає» і, потрапляючи в епідзону, у дитини такі ж шанси захворіти, як і без щеплення. Але буває і так, що після щеплення погіршується імунітет, знижується загальна опірність організму.

Якщо у малюка є хронічні захворювання, наприклад, гастрит, панкреатит, холіцистит, то деякі внутрішні органи у нього хронічно запалені і можуть погано відреагувати на вакцинацію. Лікар повинен чітко знати, наскільки до цього щеплення буде сприйнятливий маленький пацієнт. Крім того, потрібно бути дуже обережними з дітьми, у яких були родові травми, з дітками, які народилися недоношеними, а також з алергіками і астматиками.

Таким дітям профілактичні щеплення роблять за індивідуальнимкалендарем, під прикриттям антигістамінних засобів та рекомендацій дитячого імунолога і невропатолога. Батькам діток з алергічними та нервовими захворюваннями варто обговорити з лікарем доцільність щеплення проти кашлюку. Справа в тому, що зараз є інший її варіант - ацеллюлярна («неклітинна») вакцина, яка дає не таку сильну реакцію. Правда, її ефективність нижче, і тому вакцинацію потрібно повторити: ймовірність заразитися підвищується.

А протипоказаннями до вакцинації є неврологічні порушення (судоми, частіше одного разу на півроку, гідроцефалія, епілепсія, або епілептичний синдром), органічні ураження ЦНС, порушення імунітету (при первинних імунодефіцитах не можна вводити живі вакцини; при ВІЛ-інфекції не можна взагалі робити щеплення), реакції на ліки - не можна вводити вакцину паралельно з алергеном, якщо були анафілактичні реакції, наприклад, на антибіотик. Щеплення робити не можна, якщо були важкі поствакцинальні неврологічні ускладнення (судоми, напади), а також при анемії, якщо рівень гемоглобіну в крові нижче 80 г / л.

Чи потрібно робити щеплення?

Так. Судіть самі: епідпаротит (свинка) може призвести до безпліддя у хлопчиків, коклюш - до ураження нервової системи, гепатит В - до цирозу печінки. Щеплення від туберкульозу - необхідні: в Україні зараз зафіксована епідемія туберкульозу, яким раніше хворіли тільки ув'язнені і люди з неблагополучних сімей. Щеплення принесуть тільки користь, за умови, якщо лікар

правильно оцінить стан здоров'я дитини, і вакцина буде якісною. Чи всім потрібно робити щеплення? Як правило, так. Але у всіх правилах бувають виключення. Щеплення можна (і потрібно) робити всім здоровим дітям. Перед проведенням вакцинації важливо з'ясувати, чи немає протипоказань по вищезгаданим пунктам, виміряти температуру тіла, зробити загальний аналіз крові та сечі, в деяких випадках - аналіз крові на з-реактивний білок, щоб дізнатися, чи немає в організмі запального процесу. Імунізація проводиться вакцинами (активна імунопрофілактика) або сироватками та імуноглобулінами (пасивна іммунопрофлактіка). Ослабленим дітям роблять пасивну імунопрофілактику.

Будьте здорові!

Літо - чудова пора відпусток, відпочинку, сезон місцевих вітамінів з грядки і нескінченного задоволення від нових вражень! А для багатьох мам і тат це ще й час організації літньої програми поїздок для улюбленого карапуза. І метою № 1 є, звичайно, не захоплення дитини від нових розваг і не раннє знайомство з комфортом закордонних курортів (це теж, але другорядне), а максимальне оздоровлення дитячого організму.

Куди ж їхати з дитиною, як відпочивати, до чого прагнути? Давайте обговоримо!

Відпочинок на морі

Класичний варіант літніх заходів. Так, дійсно, морське повітря, солона вода, гірський мікроклімат надають приголомшливий вплив на здоров'я дорослих і дітей. Однак не варто забувати, що оздоровчий ефект настає лише при перебуванні на узбережжі протягом більше трьох тижнів.

І ще одна важлива умова оздоровлення - доступ до його джерел! Не розумію батьків, які вивозять малюків до моря і не дозволяють в ньому купатися, обмежуючись надувним басейном. Або тих, які вважають за краще весь день лежати в затінку і тримають дитину поряд з собою «на прив'язі».

Потрібно пам'ятати про головну небезпеку на морі - активне сонце. Якщо дотримуватися розумного режиму дня, і використовувати засоби захисту від ультрафіолету, сонечко принесе вам і вашим дітям тільки користь.

Лісова благодать

Є дітки, які погано переносять спеку. Для них і для тих, хто просто хоче урізноманітнити морські відпустки, існує чудодійний за вкладом в здоров'я та емоційний стан відпочинок в лісі. Багате киснем повітря дасть таку порцію продуктивної енергії, яка змусить працювати організм, як годинник. Як правило, відпочивати відправляються в ті лісові місця, де неподалік розташоване озеро або протікає річка.

Багато малят, ще не звикли до великої кількості води, бояться бурхливої поведінки моря, а тому, не зайвим буде спочатку познайомити їх з більш спокійними водами річки або озера.

До головних обережностей відпочинку в лісі слід віднести питання профілактики та боротьби з укусами комах.

Де завгодно, головне, щоб...

Відпочивати з дитиною можна і не на курортах, а на звичайнісінькій заміській дачі або в селі у бабусі, якщо це місце вирішує головні завдання оздоровлення:

1. Повітря і сонце. У міському дворі, навіть якщо гуляти з ранку до ночі, не взяти користі від цих стихій. А значить, необхідно їхати туди, де вихлопні гази автомобілів і промислові викиди не псують атмосферу своєю присутністю.

2. Вода. Басейн, звичайно, теж вихід, але тільки при відсутності живих водойм. Корисні властивості мікроелементів і мінералів природних водойм, вологе повітря поблизу них здатні колосально оздоровити наших діток.

3. Активність. Всі ми знаємо про користь фізкультури. Так ось дитяча активність протягом дня - це нескінченна зарядка. Заохочуйте і залучайте малюка до активності, не осмикуйте свого невгамовного карапуза із закликами заспокоїтися і посидіти в затінку. Рух - це життя!

4. Харчування. Так, діти - не аматори овочів і фруктів, але хитрі підприємливі мами завжди знайдуть те блюдо, яке малюк з'їсть із задоволенням. Овочі ховаємо в м'ясний фарш, фрукти - в солодкий сирок, молочний коктейль. А може, когось привабить барвистий фруктовий салат в красивій формочці!

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН РОБОТИ

З ПРОФІЛАКТИКИ ТА ОЗДОРОВЛЕННЯ

Після денного сну на дітей чекає "доріжка здоров’я" – обливання ніг контрастною водою, потім ходіння по фланелевій серветці, що розстелена на ребристому килимку і змочена 10 % розчином солі. Тривалість процедури збільшується від 3 до 15 сек.
Після сну вихователі також використовують загартування повітрям різної температури. Діти виконують легку гімнастику в спальні, а потім переходять до виконання наступних вправ у груповій кімнаті, де температура провітрювання нижча за ту, що на вулиці (влітку або навесні). Коли діти збадьорились, розминка часто триває у тренажерній залі. Оскільки ступня людини має безліч активних точок. Які зв’язують підошву з внутрішніми органами, стимулюється ходіння малят босоніж, але тільки за бажанням!
Масаж за допомогою махрової рукавички. Його діти проводять самі, розтирають шкіру до легкого почервоніння як самі собі, так і одне доному.
Тренування дрібної моторики. Це вправи з розряду "пальчикової гімнастики" для урізноманітнення вправ вихователі дібрали багато цікавого ігрового матеріалу: кільця – еспандери, каштани, шишки, набори пористих губок, маленькі дзиги, кольорові мотки ниток, набори мотузочків, мозаїку. А ще малята дуже люблять"горіховий масаж" – затиснувши в долоні, перекочують 2 волоські горіхи 2 – 3 сек.
Крапковий масаж. Використовується в роботі зі старшими дошкільнятами. Його проводять і самі батьки за умови позитивного емоційного настрою. Попередньо з дітьми проводиться навчання техніки крапкового масажу.
Масаж стіп ніг. Це різновид крапкового масажу, який можна проводити в будь – яких умовах. Використовуються різні комплекси вправ, де діти руками погладжують, розминають стопу стопою, виконують колові рухи, згинають та розгинають стопи. М’ячі різного кольору з гладкою і ребристою поверхнею перетворюються на чудовий масажер. Те саме можна сказати і про ходіння на довгих та коротких гімнастичних палицях, а також по канату. Використовуються в роботі і килимки – шипасті гумові абоз дерев’яних кульок: це прекрасний спосіб запобігання плоскостопості.
Фітотерапія. Лікування травами доцільно проводити раз на день протягом місяця. Але, якщо є можливість міняти збори трав, то перерви можна не робити, зокрема в осінньо – зимовий та весняний період. Фіточаї діти отримують за 20 хвилин до їжі, аби підвищити захисні функції організму, поліпшити роботу кишкового тракту. Окрім чаїв проводяться курси інгаляцій настоями ромашок , евкаліпта тощо.
Аромотерапія. Під час денного сну діти дихають настоями трав через зволожувачі повітря. Це в основному заспокійливі трави.
Полоскання горла. Складники полоскання постійно змінюються. Це можуть бути настої трав, розчин солі з йодом, розчин соди. Паралельно використовується часник. Під час епідемії грипу дітям 2 рази на день носову порожнину змащують настоєм часнику з олією.
З метою проведення антистресової терапії у ДНЗ працює кімната психологічного розвантаження. Тут проводиться аутотерапія під супровід гарної заспокійливої музики.
Гімнастика. Крім ранкової гімнастики та гімнастики пробудження в ДНЗ впроваджені спеціальні комплекси вправ. Це , зокрема, гімнастика для очей. Вправи корисні тільки за умови правильного і систематичного їх виконання.
Діти виконують: масаж заплющених повік рухами пальців, піднімання та опускання очей з подальшим поглядом у далечинь, "ходіння очима по доріжках".

Педагоги нашого дошкільного закладу використовують пальчикові вправи, розроблені японськими вченими. Результати використання таких вправ переконують в тому, що вони сприяють мовленнєвому розвитку, зміцнюють здоров'я та наповнюють гармонійністю життєдіяльність малюків.

Вікових обмежень гімнастика не має і добре впливає на захисні сили як дорослого, так і дитячого організму, різні фізіологічні системи , допомагає зняти нервове перенапруження , зосередитися для розумової праці. Кожна мудра триває від 5 до 10 сек.

Мудра «Вода»
Рекомендована: запалення легень, шлунка, захворювання печінки, здуття живота.
Мізинець правої руки згинається так, щоб він торкався основи великого пальця, яким легенько притискаємо мізинець. Лівою рукою охоплюємо праву знизу, причому великий палець лівої руки лежить на великому пальці правої руки.

Мудра «Черепаха»
Рекомендована: астенія , перевтома, порушення серцево – судинної системи.
Пальці правої руки змикаються з пальцями лівої. Великі пальці обої рук з'єднані між собою, утворюючи «голову» черепахи.

Мудра «Небо»
Рекомендована: захворювання вух, послаблення слуху. Середній палець на кожній руці згинаємо так, щоб подушечкою він торкався основи великого пальця, а великим притискаємо зігнутий середній. Решта пальців випростані без напруження.

Мудра «Мушля»
Рекомендована: всі захворювання горла, запалення голосових зв'язок.
З'єднані руки утворюють мушлю. Чотири пальці правої руки охоплюють великий палець лівої. Великий палець правої руки торкається подушечки середнього пальця лівої руки.

Мудра «Життя»
Рекомендована: швидка втомлюваність, знесилення, хвороби очей
Подушечки безіменного пальця, мізинця і великого пальця з'єднані, а решта пальців вільно випростані. Виконується обома руками водночас.

Мудра «Земля»
Рекомендована: погіршення психофізичного стану організму, стресовий стан.
Середній і великий пальці з'єднуються подушечками з невеликим натискуванням. решта пальців випростані. Виконується обома руками.

Мудра «Стріла ваджра» (громова стріла)
Рекомендована: серцево – судинна патологія, гіпертонія, порушення кровообігу і кровопостачання.
Великі пальці обох рук притиснуті один до одного бічними поверхнями. Вказівні пальці випростані і теж з'єднані. Решта пальців схрещені між собою.

Мудра «Вікно мудрості»
Рекомендована: порушення кровообігу мозку, розвиває мислення, активізує розумову діяльність.
Безіменний палець правої руки притискаємо першою фалангою великого пальця цієї самої руки. Так само складаються пальці лівої руки. Решта пальців вільно розставлені.

Мудра «Знання»
Рекомендована: знімає емоційне напруження, тривогу, нормалізує сон. Поліпшує мислення, активізує пам'ять, концентрує сили.
Великий і вказівний пальці легко з'єднуються подушечками. Решта випростані.

Мудра «Енергія»
Рекомендована: при болях. Коли необхідно вивести з організму токсини, захворювання сечового міхура.
Подушечки середнього, безіменного та великого пальців з'єднаємо разом, решта пальців вільно випростані.

Ми бажаємо вам здоров'я!

днз

У дитини педикульоз? Що робити?

(Пам'ятка для батьків)

Педикульоз або вошивість - специфічне паразитування на людині вошей, що харчуються його кров'ю.

Платтяні воші найбільш небезпечні в епідеміологічному відношенні, оскільки можуть стати переносниками висипного тифу, поворотного тифу, волинської лихоманки. Харчуючись кров'ю хворої людини, платтяні воші при укусі здатні передавати збудників цих інфекцій здоровій людині.

Платтяна воша - найбільша (розмір до 5,0 мм), живе в складках і швах білизни та одягу, де відкладає яйця, які приклеюються до ворсинкам тканини, а також до волосся на тілі людини. Середня тривалість життя дорослих особин вошей 35-45 днів. Протягом життя відкладає до 400 яєць. Платтяні воші залишаються життєздатними поза людиною 2-3 доби, при зниженні температури до 7 діб.

Головна воша - розмір до 3,5 мм, живе і розмножується в волосистій частині голови, переважно на скронях, потилиці і тім'ї. Життєвий цикл від яйця (гнида) до дорослої воші 25-35 днів, відкладає за життя до 140 яєць. Поза тілом господаря гине через добу.

Основними симптомами педикульозу є свербіж, що супроводжується чесанням. Чесання нерідко сприяє виникненню вторинних шкірних захворювань: гнійничкових уражень, дерматитів, пігментації шкіри, екземи, у деяких людей розвивається алергія. У запущених випадках може розвинутися «ковтун» - заплутування і склеювання гнійно-серозними виділеннями волосся на голові, шкірна поверхня покрита корками, під якими знаходиться мокра поверхня.

Головна міра профілактикипедикульозу- дотримання правил особистої гігієни!

Для профілактики педикульозу необхідно:

• регулярно митися (не рідше 1 разу на 7-10 днів);

• проводити зміну і прання натільної і постільної білизни;

• здійснювати систематичну чистку верхнього одягу, постільних речей;

• здійснювати регулярне прибирання приміщень;

• здійснювати регулярну стрижку і щоденне розчісування волосся голови.

Якщо Ви виявили у Вашої дитини педикульоз, перш за все, будь ласка, заспокойтеся і виберіть будь-який зручний для Вас варіант дій.

Перший варіант

1. Купіть в аптеці будь-який засіб для обробки від педикульозу (вошивості).

2. Обробіть волосяну частину голови дитини засобом строго у відповідності з доданою інструкцією.

3. Вимийте дитину з використанням дитячого мила або шампуню. Для хлопчиків можлива стрижка наголо.

4. Видаліть механічним способом (виберіть руками або вичешіть густим гребінцем) загиблих вошей і гнид. Для зняття гнид необхідно змочувати пасма волосся в розчині, приготованому з рівних кількостей води і 9% столового оцту. Промийте волосся теплою водою.

5. Одягніть дитині чисту білизну і одяг.

6. Виперіть постільну білизну і речі дитини окремо від інших речей, пропрасуйте їх праскою з використанням пари.

7. Огляньте і при необхідності, проведіть профілактику для всіх членів сім'ї. Не забудьте про себе.

8. Повідомте про ситуацію лікаря (медичну сестру) дитячого закладу, який відвідує Ваша дитина, для проведення комплексу протипедикульозних заходів.

9. Повторіть огляд дитини і всіх членів сім'ї через 7, 14, 21 днів і проведіть при необхідності повторні обробки до повного винищення вошей і гнид.

Другий варіант

Проводиться у випадках наявності у Вашої дитини шкірних, алергічних захворювань і якщо вік дитини до 5 років.

1. Вичешіть живих вошей густим гребінцем бажано у ванній і змийте гарячою водою.

2. Обробляйте пасма волосся акуратно, не торкаючись шкіри голови дитини, розведеним навпіл з водою 9% столовим оцтом і знімайте гниди з волосся руками або гребінцем. На гребінець можна насадити вату, змочену тим же розчином для швидкого відклеювання гнид.

3. Помийте голову і тіло дитини дитячим милом або шампунем.

4. Виперіть натільну і постільну білизну і речі дитини окремо від інших речей, пропрасуйте праскою з відпарюванням.

5. Огляньте, і при виявленні вошей, обробіть всіх членів сім'ї. Для обробки дорослих членів сім'ї використовуйте протипедикульозні засоби, які можна придбати в аптечній мережі.

6. Повторіть огляди дитини і всіх членів сім'ї через 7, 14, 21 днів і проведіть при необхідності повторні обробки. У разі виявлення вошей і гнид проведіть повторні обробки до їх повного винищення.